Ліквідація альтернативними методами часто включає створення підприємств з номінальними керівниками. Цілей подібного правопорушення може бути багато — як для зручності (власник компанії не хоче брати участь в бюрократичних процедурах), так і для незаконних операцій (шахрайство або відхід від податків).

Поняття «номінальний» являє собою формальне керівництво організацією з фігуруванням в установчих документах, але без можливості реального управління. Фактичним керівником і власником компанії є інша особа. Призначення номінального директора може застосовуватися для здійснення альтернативної ліквідації фірм. Формальний керівник виконує лише деякі обов'язки, і при цьому не володіє повноваженнями щодо повноцінного управління компанією. Номінальним директором може виступати як фізична, так і юридична особа.

 

Розгорнути повністю

У законодавстві України номінальні директора називаються підставними особами тобто особами, до яких відносяться засновники (учасники) юридичної особи або органу управління юридичної особи і які шляхом введення в оману (або без їх відома) були внесені до держреєстру. Також до них відносяться фізичні особи, що є органами управління юридичної особи, у яких відсутня мета управління юридичною особою.

Українське законодавство передбачає покарання за створення або реорганізацію компанії через підставних осіб.

Згідно з Цивільним кодексом України, солідарну відповідальність перед кредитором водночас з юридичними особами, створеними в результаті реорганізації, несуть особи, що мають фактичну можливість визначати дії реорганізованих юридичних осіб, якщо вони своїми діями (бездіяльністю) сприяли неможливості виконання зобов'язань підприємства перед кредиторами. При реорганізації у формі виділення, солідарну відповідальність перед кредитором одночасно з учасниками юридичної особи правонаступника (або особами, що фактично керують правонаступником) несуть також учасники старої реорганізованої юридичної особи.

Крім того передбачається кримінальна відповідальність за незаконне створення (реорганізацію) юридичної особи відповідно до ст. 205. КК України.

Для того щоб притягнути до відповідальності реального власника підприємства і найнятого їм формального керівника, необхідно довести, що останній є особою підставною і чинною в межах закону. При цьому, відповідальність особи, що погодилася виконувати роль номінального директора, зокрема, брати участь в утворенні або реорганізації підприємства без намірів займатися підприємницькою діяльністю, також існує.

Крім того, якщо в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення буде встановлено факт надання завідомо неправдивих відомостей до органу реєстрації, питання про винесення покарання щодо формального керівника у вигляді штрафу або дискваліфікації буде вирішуватися в загальному суді з наступним внесенням судового рішення до реєстру дискваліфікованих осіб. Особа, що виступила в ролі номінального директора, не зможе брати участь в реєстрації юридичних осіб протягом усього терміну дискваліфікації.

Використання номінальних директорів легко визначається і жорстоко карається кримінальною відповідальністю, ставлячи під удар не стільки підставну особу, скільки реальних власників підприємства.


Згорнути